Предмет бухгалтерського обліку

«Основні засоби»

elismarv — Thu, 27 Aug 2009 21:15:01 GMT

Витрати по завершених операцій формування основного стада списуються з рахунку 08 у дебет рахунку 01 «Основні засоби».

Сальдо по рахунку 08 відображає величину капітальних вкладень організації в незавершене будівництво та придбання основних засобів і нематеріальних активів, а також суму незакінчених витрат з формування основного стада. З 1 січня 2000 р. до незавершеним капітальним вкладенням відносять об'єкти нерухомості, що не пройшли державну реєстрацію.

Аналітичний облік по рахунку 08 ведеться по кожному будується або придбаному об'єкту, а також за видами тварин.

За витрат, пов'язаних з будівництвом та придбанням основних засобів, побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість одержання даних про витрати на будівельні роботи та реконструкцію, бурові роботи, монтаж устаткування, обладнання, яке потребує монтажу, устаткування, яке не потребує монтажу, а також на інструменти та інвентар , передбачені кошторисами на капітальне будівництво, проектно-вишукувальні роботи, інші витрати по капітальних вкладеннях.

Для аналітичного обліку витрат за видами і складу капітальних вкладень використовують такі відомості: Крім того, можуть використовуватися журнали-ордера № 10 / 1, 13, 16.

Облік витрат з будівництва об'єктів рекомендується вести за наступною технологічною структурі витрат, яка визначається кошторисною документацією: Порядок обліку витрат за даними робіт залежить від способу їх виробництва - підрядного чи господарського.

При підрядному способі виробництва виконані і оформлені в установленому порядку будівельні роботи та роботи з монтажу обладнання відображаються у забудовника-замовника на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» за договірною вартістю згідно сплачених або прийнятим до оплати рахунків підрядних організацій. При виявленні завищення вартості будівельних і монтажних робіт сплачених або прийнятим до оплати рахунків підрядних організацій замовник зменшує на суму завищення прийняті від них витрати з відповідним відшкодуванням за рахунок отриманих підрядниками сум використаних джерел фінансування або зменшення заборгованості за прийнятим до оплати рахунку від підрядної організації за виконані роботи.

При господарському способі виробництва зазначених робіт облік затрат забудовником ведеться також на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» і здійснюється відповідно до порядку, встановленого Типових методичних рекомендацій з планування та обліку собівартості будівельних робіт (8).

«Незавершене будівництво»

elismarv — Thu, 27 Aug 2009 21:14:58 GMT

Отже, поняття «довгострокові інвестиції» є більш ємним в порівнянні з поняттям «капітальні вкладення» у вузькому сенсі цього слова і менш ємним в порівнянні з цим поняттям в широкому сенсі цього слова.

Закінчені довгострокові інвестиції оцінюють виходячи з інвентарної вартості закінчених будівельних об'єктів і придбаних окремих видів основних засобів та інших довгострокових активів (див. § 4 і 5).

У балансі довгострокові інвестиції відображаються за статтею «Незавершене будівництво». За цією статтею забудовник показує вартість незавершеного будівництва, що здійснюється господарським і підрядним способами.

Під забудовниками розуміють організації, що спеціалізуються на виконанні зазначених функцій, зокрема, організації з капітального будівництва в містах, дирекції споруджуваних організацій тощо, а також діючі організації, що здійснюють капітальне будівництво.

Витрати на утримання забудовників провадяться за рахунок коштів, призначених на фінансування капітального будівництва, і включаються до інвентарну вартість вводять в експлуатацію об'єктів.

При виконанні будівельних робіт підрядним способом забудовник виступає в ролі замовника по відношенню до підрядної будівельної організації.

Основними цілями обліку довгострокових інвестицій є: Облік довгострокових інвестицій ведеться за фактичними витратами:), що входять до нього;

При будівництві об'єктів забудовник веде облік витрат наростаючим підсумком з початку будівництва в розрізі звітних періодів до введення об'єктів в дію або повного виробництва відповідних робіт і витрат.

Поряд з урахуванням витрат за фактичною вартістю забудовник незалежно від способу виробництва будівельних робіт веде облік виробничих капітальних вкладень за договірною вартістю.

При організації обліку витрат з будівництва об'єктів забудовникові необхідно передбачати отримання інформації про відтворювальної і технологічної структури витрат, способі виробництва будівельних робіт, а також призначення споруджуваних об'єктів і інших придбань.

Бухгалтерський облік довгострокових інвестицій ведуть на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи». На цьому рахунку відображають інвестиції за їх видами на спеціально відкриваються субрахунках: На субрахунку 08-1 «Придбання земельних ділянок» враховуються витрати з придбання у власність організації земельних ділянок;

За дебетом рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» відображають фактичні витрати на будівництво та придбання відповідних активів, а також витрати на формування основного стада.

Сформована первісна вартість об'єктів основних засобів, нематеріальних та інших активів, прийнятих в експлуатацію та оформлених у встановленому порядку, списується з рахунку 08 в дебет рахунків 01 «Основні засоби», 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», 04 «Нематеріальні активи» та ін .

«Про бухгалтерський облік»

elismarv — Tue, 25 Aug 2009 21:14:55 GMT

Згідно з цією метою головні завдання реформування визначені наступним чином: Важлива роль у поліпшенні міжнародного співробітництва відводиться створеному в грудні 1997 р. Міжнародного центру з реформи бухгалтерського обліку.

У роботі по всіх напрямках реформування бухгалтерського обліку буде брати активну участь ІПБ.

Міжнародні облікові стандарти визначають основні напрямки обліку та оцінки відповідних об'єктів обліку. Розробляються вони Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів за участю Організації Об'єднаних Націй, її Економічної і Соціальної Ради, Комісії з транснаціональним корпораціям, Міжурядової робочої групи експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності та ряду інших організацій. Основне призначення міжнародних облікових стандартів - гармонізація обліку та звітності в різних країнах.

Кожний стандарт складається з наступних елементів: номер стандарту, його назва, основні визначення (терміни та вирази, які використовуються в стандарті), посилання (вказівки на інші стандарти), зміст, роз'яснення (пояснюються принципові моменти), дата вступу стандарту в силу.

До теперішнього часу затверджено 30 міжнародних облікових стандартів (№ 1 - за поданням фінансової звітності; № 2 - з оцінки та поданням товарно-матеріальних запасів на основі фактичних витрат за звітний період; № 4 - з обліку амортизації та ін.)

Міжнародні стандарти відрізняються гнучкістю і пропонують, як правило, альтернативні рішення одних і тих самих питань. Вони не є строго обов'язковими для всіх країн. Більшість країн на основі міжнародних розробляють національні стандарти.

Директиви Європейського економічного союзу (ЄЕС) як інструмент гармонізації є для країн-учасниць обов'язковими, залишаючи за ними свободу у виборі рішень про конкретні форми і методи включення директив в національне законодавство.

Особливо важливими директив у галузі фінансового обліку та звітності є 4-а і 7-а.

В 4-й Директиві, ухваленої 25.07.78 р., розглядаються питання річної фінансової звітності: форми і структура балансу і рахунки прибутків і збитків, зміст приміток до цих документів. Директива містить рекомендації щодо методів оцінки виходячи з принципу «історичної» вартості, але допускає альтернативні методи: періодичну переоцінку, відбудовну вартість, методи обліку інфляційного чинника. Директива стосується також питань підготовки звітів, їх публікації та аудиту. Уряди країн - членів ЄЕС можуть вводити певні послаблення і відхилення від вимог Директиви щодо обсягу інформації, що публікується інформації та аудиторського контролю, але не правил оцінки.

07.83 р.) присвячена консолідованої (зведеної) звітності. У ній дано визначення економічної групи організацій, які охоплюються консолідацією, і розкривається поняття контролю як головного критерію групи.

Зазначені директиви створили основу для прийняття аналогічних директив в окремих галузях економіки (наприклад, 8 грудня 1986 р. була схвалена Директива щодо річної і консолідованої звітності банків та інших фінансових інститутів).

Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96 р. № 129-ФЗ.

Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини I та П. - М.: Положення по бухгалтерському обліку довгострокових інвестицій.

12.93 р. № 160.

ПБО 2 / 94.

12.94 р. № 167.

Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних коштів».

12.95 р.

11.95 р.

Затверджені наказом Мінфіну РФ від 13.06.95г. № 49.

Податковий кодекс Російської Федерації. Частина 2.

11.96 р. № 96.

10.96 р. № 123.

Затверджена постановою Держкомстату РФ від 21.10.98 р.

Довгострокові інвестиції - це витрати на створення, збільшення розмірів, а також придбання необоротних активів тривалого користування (понад один рік), не призначених для продажу, за винятком довгострокових фінансових вкладень у державні цінні папери, цінні папери і статутні капітали інших організацій.

Довгострокові інвестиції пов'язані з наступними діями: В обліковій практиці поняття «капітальні вкладення» зазвичай використовують у вузькому значенні цього слова (витрати на відтворення основних засобів); в широкому сенсі слова під капітальними вкладеннями (вкладеннями капіталу) розуміють інвестиції організації в будь-які види позаоборотних активів, тобто і в довгострокові фінансові вкладення.

Перша операція

elismarv — Mon, 24 Aug 2009 21:14:50 GMT

У складі Державної Думи у 1994 р. створено Експертну раду з аудиту, бухгалтерського обліку та фінансової статистики Комітету Державної Думи з питань бюджету, податків, банків і фінансів. Він покликаний сприяти Комітету у підготовці та розгляді що відносяться до його відання питань аудиту, бухгалтерського обліку та фінансової статистики.

Основними завданнями Експертної ради є: розробка концепції побудови законодавства, підготовка проектів законів з аудиту, бухгалтерського обліку, статистики та їх економічне обгрунтування; проведення експертизи законопроектів, підготовка висновків щодо них; сприяння в реалізації законів, їх дотримання та підготовка необхідних рекомендацій і пропозицій. Рада формується з представників державних органів, академічних та навчальних інститутів, комерційних структур - фахівців в області аудиту, бухгалтерського обліку та статистики. Він може створювати постійні і тимчасові експертні (робочі) групи для підготовки матеріалів з окремих питань його ведення і залучати до участі в них фахівців, які не є членами Ради.

У роботі названих Експертної і Методологічної рад велику допомогу покликані надавати громадські організації, і перш за все створений в 1997 р. Інститут професійних бухгалтерів (ІПБ), асоціації бухгалтерів і аудиторів країн Співдружності і Російської Федерації і Міжнародний консультативний комітет з бухгалтерського обліку та аудиту в Російській Федерації . Крім реальної допомоги в розробці проектів законів з бухгалтерського обліку та аудиту вказаний Комітет надає велике сприяння у розробці програм перепідготовки фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту і підготовки та перепідготовки аудиторських та бухгалтерських кадрів.

ІПБ і асоціації бухгалтерів і аудиторів покликані сприяти в розробці і дотриманні їх членами нормативних документів з бухгалтерського обліку та аудиту та норм професійної етики, стежити за якістю знань та кваліфікації своїх членів, брати участь в організації професійної підготовки та перепідготовки бухгалтерських кадрів, захищати права і професійну незалежність бухгалтерів.

Реформування бухгалтерського обліку в Росії здійснюється на основі Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Уряду РФ від 06.03.98 р. № 283.

Основна мета реформування бухгалтерського обліку - приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог ринкової економіки.

«Про бухгалтерський облік»

elismarv — Sun, 23 Aug 2009 21:14:46 GMT

Результати інвентаризації грошових коштів і цінних паперів оформляють актом без їх запису в інвентаризаційного опису.

Оформлені інвентаризаційні описи і акти здають в бухгалтерію, де їх перевіряють, потім порівнюють фактичну наявність коштів з даними бухгалтерського обліку. Результати порівняння записують у слічітельную відомість. У ній вказують фактичну наявність коштів за даними інвентаризації (кількість і сума), наявність коштів за даними обліку і результати порівняння - надлишок або недостача. У слічітельной відомості цінності записують із зазначенням кількості та суми за групами, видами і сортами відповідно до класифікації, прийнятої в обліку. У слічітельную відомість записують тільки ті цінності, за якими виявлені надлишки або нестачі, а інші показують у відомості загальною сумою.

Суми надлишків і недостач товарно-матеріальних цінностей у слічітельних відомостях вказуються у відповідності з їх оцінкою в бухгалтерському обліку. Для оформлення результатів інвентаризації можуть застосовуватися єдині регістри, в яких об'єднані показники інвентаризаційних описів і слічітельних відомостей.

На цінності, які не належать організації, але значаться в бухгалтерському обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, отримані для переробки), складаються окремі слічітельние відомості.

Інвентаризаційна комісія зобов'язана виявити причини недостач або надлишків, виявлених під час інвентаризації. Висновки, пропозиції і рішення комісії оформляються протоколом, затвердженим керівником підприємства. Після затвердження результати інвентаризації відображаються в обліку.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю майна і даними бухгалтерського обліку відображаються на рахунках бухгалтерського обліку в наступному порядку: Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні збитків з них, то збитки від нестачі майна і його псування списуються на фінансові результати в комерційної організації або збільшення витрат у некомерційної організації.

Особливості регулювання бухгалтерського обліку в Росії відображені Основним нормативним документом, що регулює бухгалтерський облік в Росії, є Федеральний закон № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік», затверджений Президентом Російської Федерації 21.11.96 р.

Закон встановлює єдині правові методологічні основи бухгалтерського обліку і звітності на території Росії для всіх організацій, що є юридичними особами, визначає сутність бухгалтерського обліку та його завдання, основні поняття, що використовуються в обліку, порядок регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і подання бухгалтерської звітності, а також взаємовідносини з цих питань організацій з внутрішніми і зовнішніми споживачами інформації, включаючи органи державного управління.

Відповідно до Закону загальне методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Росії здійснює Уряд Російської Федерації.

Органи, яким федеральними законами надане право регулювання бухгалтерського обліку (Міністерство фінансів Російської Федерації, Центральний банк Російської Федерації, інші відомства), керуючись законодавством України, розробляють і затверджують у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання усіма організаціями на території Російської Федерації: Нормативні акти і методичні вказівки з бухгалтерського обліку, що видаються органами, яким федеральними законами надане право регулювання бухгалтерського обліку, не повинні суперечити нормативним актам і методичних вказівок Міністерства фінансів Російської Федерації.

При розробці нормативних актів Мінфін Росії здійснює тісну взаємодію із зацікавленими відомствами через Методологічна рада з бухгалтерського обліку та звітності.

Основними завданнями Методологічної ради є розробка Концепції розвитку бухгалтерського обліку і звітності, проектів вітчизняних бухгалтерських стандартів (положень) та методичних рекомендацій, сприяння впровадженню зазначених нормативних документів у облікову практику, узагальнення досвіду їх застосування, розробка рекомендацій щодо їх подальшого вдосконалення, а також щодо поліпшення бухгалтерського освіти.

Методологічна рада формується з представників державних органів, академічних та навчальних інститутів, комерційних структур, бухгалтерських громадських організацій (Асоціація бухгалтерів і аудиторів Росії та країн Співдружності).

У регулюванні бухгалтерського обліку і звітності в Росії важлива роль відводиться Державній Думі, що розробляє і приймає законодавчі акти з бухгалтерського обліку.

Порушення рівності свідчить про помилку в обліку

elismarv — Sat, 22 Aug 2009 21:14:41 GMT

У кінці робочого дня (або після закінчення зважуванню) дані цих відомостей звіряє і вивірений підсумок вносять в опис. Акти обмірів, технічні розрахунки та відомості схилом додаються до опису.

На кожній сторінці опису вказують прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості в натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т.д.) ці цінності показані.

Виправлення помилок здійснюється в усіх примірниках описів шляхом закреслення неправильних записів і проставлення над закресленими правильних записів. Виправлення повинні бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами.

На останній сторінці опису незаповнені рядки прокреслюються і повинна бути зроблена відмітка про перевірку цін, Таксировка і підрахунку підсумків за підписами осіб, що проводили цю перевірку.

При перевірці фактичної наявності майна у випадку зміни матеріально відповідальних осіб прийняв майно розписується в описі в одержанні, а той, хто здав - в здачі цього майна.

На майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні, орендоване або отримане для переробки, складаються окремі описи.

Якщо інвентаризація майна проводиться протягом декількох днів, то приміщення, де зберігаються матеріальні цінності, при догляді інвентаризаційної комісії повинні бути опечатані. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (в обідню перерву, в нічний час, з інших причин) описи повинні зберігатися у ящику (шафі, сейфі) у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

У тих випадках, коли матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції тощо) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія здійснює перевірку зазначених фактів та в разі їх підтвердження проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку.

Для оформлення інвентаризації необхідно застосовувати форми первинної облікової документації, представлені в додатках № 6-19 до Методичних вказівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, або форми, розроблені міністерствами, відомствами.

Після закінчення інвентаризації можуть проводитися контрольні перевірки правильності її проведення. Їх слід проводити за участю членів інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб обов'язково до відкриття складу, комори, секції тощо, де проводилася інвентаризація.

Результати контрольних перевірок правильності проведення інвентаризації оформляються актом (Додаток № 3 до Методичних вказівок) та реєструються у книзі обліку контрольних перевірок правильності проведення інвентаризації (Додаток № 4 до Методичних вказівок).

У міжінвентаризаційний період в організаціях з великою номенклатурою цінностей можуть проводитися вибіркові інвентаризації матеріальних цінностей у місцях їх зберігання та переробки.

Контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій і вибіркові інвентаризації, які проводяться в міжінвентаризаційний період, здійснюються інвентаризаційними комісіями за розпорядженням керівника організації.

На пошкоджені або зіпсовані цінності складають акти, в яких вказують характер і ступінь псування, її причини, осіб, винних у псуванні цінностей.

«До інвентаризації на «...»

elismarv — Fri, 21 Aug 2009 21:14:36 GMT

Всі документи по приходу і витраті цінностей повинні бути оброблені і записані в регістри аналітичного обліку. Від матеріально відповідальних осіб необхідно отримати розписку в тому, що у них немає не задіяних і не списаних у витрату цінностей.

Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові та видаткові документи, прикладені до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на «...» (дата)», що має служити для бухгалтерії підставою для визначення залишків майна до початку інвентаризації за обліковими даними.

Наявність коштів в натурі перевіряють за обов'язкової участі матеріально відповідальної особи. Результати підрахунку, обміру і зважування заносять в інвентаризаційні описи або акти інвентаризації не менш ніж у двох примірниках, які підписують всі члени комісії. Матеріально відповідальні особи підтверджують на кожній опису, що у них немає претензій до комісії і що перевірені цінності прийняті ними на зберігання.

Керівник організації повинен створити умови, що забезпечують повну і точну перевірку фактичної наявності майна у встановлені терміни (забезпечити робочою силою для перевешивания і переміщення вантажів, технічно справним ваговим господарством, вимірювальними та контрольними приладами, мірної тарою).

За матеріалами і товарами, що зберігаються в непошкодженому упаковці постачальника, кількість цих цінностей може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі (на вибірку) частини цих цінностей. Визначення ваги (або об'єму) навалочних матеріалів допускається проводити на підставі обмірів і технічних розрахунків.

При інвентаризації великої кількості вагових товарів відомості схилом ведуть роздільно один з членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа.

«Основні засоби»

elismarv — Thu, 20 Aug 2009 21:14:34 GMT

Їх здійснюють за розпорядженням вищестоящих органів, керівників організацій, на вимогу ревізорів, слідчих і контрольних органів.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, встановлюються керівником організації, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язково. Проведення інвентаризації обов'язково: Інвентаризація основних засобів може проводитися один раз на 3 роки, а бібліотечних фондів - один раз на 5 років. У районах, розташованих на Крайній Півночі, і в прирівняних до них місцевостях інвентаризація товарів, сировини і матеріалів може проводитися в період їх найменших залишків;

Для проведення інвентаризації в організації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія.

При великому обсязі робіт для одночасного проведення інвентаризації майна і фінансових зобов'язань створюються робочі інвентаризаційні комісії.

При малому обсязі робіт і наявності в організації ревізійної комісії проведення інвентаризації допускається покладати на неї.

Персональний склад постійно діючих і робочих інвентаризаційних комісій затверджує керівник організації. Документ про склад комісії (наказ, постанова, розпорядження) реєструють у книзі контролю за виконанням наказів про проведення інвентаризації.

До складу інвентаризаційної комісії включаються представники адміністрації організації, працівники бухгалтерської служби, інші фахівці (інженери, економісти, техніки і т.д.).

До складу інвентаризаційної комісії можна включати представників служби внутрішнього аудиту організації, незалежних аудиторських організацій.

Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Перед інвентаризацією здійснюють підготовчі заходи. Матеріальні цінності розсортовують і укладають за найменуваннями, сортами, розмірами; в місцях зберігання вивішують ярлики із зазначенням кількості, маси або заходи перевіряються цінностей.

«Про бухгалтерський облік»

elismarv — Wed, 19 Aug 2009 21:14:30 GMT

Графіком регламентується зайнятість працівника і всередині робочого дня, і на більш тривалі періоди (місяць, квартал і т.д.).

У структурних графіках зазначається, які роботи і в який термін повинні виконуватися окремими структурними частинами бухгалтерії або організації (розрахункової групою бухгалтерії, складом, цехом і т.п.).

У зведеному графіку вказуються терміни виконання окремих облікових робіт (складання звітності, проведення інвентаризації і т.п.) по організації в цілому. У ньому в узагальненому вигляді відбивається весь обліковий процес, і відповідальність за його виконання несе головний або старший бухгалтер організації. Графіки облікових робіт складаються у вигляді таблиць, причому в таблицях передбачаються відмітки про терміни виконання запланованих робіт.

Приклад складання графіка документообігу представлений в табл. 5.

Відповідно до Закону Російської Федерації «Про бухгалтерський облік» головний бухгалтер (бухгалтер за відсутності в штаті посади головного бухгалтера) призначається на посаду і звільняється з посади керівником організації.

Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику організації і несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської звітності.

Головний бухгалтер забезпечує відповідність здійснюваних господарських операцій законодавству України, контроль за рухом майна й виконанням зобов'язань.

Вимоги головного бухгалтера щодо документального оформлення господарських операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і відомостей обов'язкові для всіх працівників організації.

Без підпису головного бухгалтера грошові та розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання вважаються недійсними і не повинні прийматися до виконання.

З головним бухгалтером доцільно погоджувати призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб (касирів, завідуючих складами та ін.)

В організаціях з невеликою чисельністю працюючих і не мають у штаті касира його обов'язки можуть виконуватися головним бухгалтером або іншим працівником за письмовим розпорядженням керівника організації.

Головному бухгалтеру організації забороняється приймати до виконання й оформлення документи по операціях, які суперечать законодавству та порушують договірну і фінансову дисципліну. Про такі документи головний бухгалтер письмово повідомляє керівника організації. При отриманні від керівника письмового розпорядження про прийняття зазначених документів до обліку головний бухгалтер виконує його. Всю повноту відповідальності за незаконність зроблених операцій несе керівник організації.

За невиконання або несумлінне виконання своїх обов'язків головний (старший) бухгалтер несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Посадовий оклад головного бухгалтера встановлюється, як правило, на рівні окладу заступника керівника організації.

При звільненні головного бухгалтера проводиться здача справ новопризначеному головному бухгалтеру (а при відсутності останнього - працівнику, призначеному наказом керівника організації), в процесі якої проводиться перевірка стану бухгалтерського обліку та достовірності звітних даних із складанням відповідного акту, що затверджується керівником організації.

Інвентаризація - це перевірка майна і зобов'язань організації шляхом підрахунку, обміру, зважування. Вона є способом уточнення показників обліку і наступного контролю за збереженням майна організації.

Основними цілями інвентаризації є: виявлення фактичної наявності майна; зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку; перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань.

Інвентаризації підлягають все майно організації незалежно від його місцезнаходження і всі види фінансових зобов'язань.

Крім того, інвентаризації підлягають виробничі запаси й інші види майна, що не належать організації, але значаться в бухгалтерському обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, отримані для переробки), а також майно, не враховане з яких-небудь причин.

Залежно від ступеня охоплення перевіркою майна і зобов'язань організації розрізняють повну та часткову інвентаризацію.

Повна інвентаризація охоплює всі без винятку види майна і фінансових зобов'язань організації.

Часткова інвентаризація охоплює один або декілька видів майна і зобов'язань, наприклад тільки грошові кошти, матеріали тощо

Інвентаризації можуть бути плановими, які проводять в заздалегідь встановлений термін, і раптовими, які проводять, щоб встановити наявність цінностей, несподівано для матеріально відповідальної особи.

Інвентар та господарські речі та ін

elismarv — Tue, 18 Aug 2009 21:14:26 GMT

У самих підрозділах здійснюють лише первинну реєстрацію господарських операцій.

При децентралізації обліку обліковий апарат розосереджений по окремим виробничим підрозділам організації, де здійснюється синтетичний та аналітичний облік і складаються баланси і звітність заводів, цехів або відділів. Головна бухгалтерія в цьому випадку виробляє зведення цехових балансів і звітів, складає зведений баланс і звіти по організації, а також здійснює контроль за постановкою обліку в окремих частинах організації.

Практика показала, що централізація обліку забезпечує більш дієве керівництво і контроль з боку головного бухгалтера, дозволяє доцільніше розподілити працю між працівниками обліку, більш ефективно використовувати обчислювальні машини. Тому децентралізація обліку допускається лише в дуже великих організаціях. В основній же частині організацій застосовують централізовану систему бухгалтерського обліку.

У деяких організаціях застосовують часткову децентралізацію обліку, при якій у виробничих підрозділах, крім складання первинних документів, ведуть аналітичний облік за окремими синтетичними рахунками, здійснюють облік виробничих витрат, обчислюють фактичну собівартість виробів і т.п. Однак закінчений бухгалтерський облік у підрозділах не ведеться і баланс не складається.

Структура бухгалтерського апарату залежить в основному від умов організації і технології виробництва, обсягу облікової роботи і наявності технічних засобів обліку.

В даний час склалося три основних типи організації структури бухгалтерій: лінійна (ієрархічна), по вертикалі (лінійно-штабна) і комбінована (функціональна).

При лінійної організації всі працівники бухгалтерії підпорядковуються безпосередньо головному бухгалтеру. Така структура бухгалтерії застосовується для власних потреб підприємств з чисельністю апарату до 7-9 чоловік.

При організації апарату бухгалтерії по вертикалі створюються проміжні ланки управління (відділи, бюро, сектори, групи), очолювані старшими бухгалтерами. Розпорядження головного бухгалтера в цьому випадку передаються старшим бухгалтерам відповідних відділів, бюро, секторів, груп, які визначають конкретних виконавців і контролюють виконання робіт. Дана структура бухгалтерії застосовується в більшості середніх і частини великих організацій.

У середніх організаціях до складу бухгалтерії входять, як правило, такі групи (відділи, бюро, сектори): У цій же групі, як правило, ведеться облік основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів;

Крім того, до складу бухгалтерії входять групи (відділи) капітального будівництва та житлово-комунального господарства.

У великих організаціях крім перерахованих звичайно виділяють групи (відділи) обліку тари, обліку основних засобів, розрахункову групу, працівники якої ведуть облік грошових коштів і розрахунків з організаціями та особами, групу підготовки та машинної обробки інформації, зведено-аналітичну групу та ін

Загальна схема структури бухгалтерського апарату середніх і великих організацій представлена При комбінованої організації структури бухгалтерії в ній виділяються спеціальні структурні підрозділи (наприклад, по виробництвам), що виконують замкнутий цикл робіт. Права головного бухгалтера в цьому випадку передаються керівникам підрозділів бухгалтерій, які самостійно розпоряджаються в межах встановленої компетентності. Така форма організації апарату бухгалтерії застосовується в особливо великих організаціях та у виробничих об'єднаннях.

Важливим етапом розробки структури бухгалтерії є формування системи посад, що залежать від характеру, складу і обсягу облікових робіт на підприємстві.

Основним призначенням графіків облікових робіт є розподіл робіт між виконавцями, визначення часу виконання робіт, намічаються заходи з наукової організації праці рахункових працівників. Графіки бувають індивідуальні, структурні та зведені.

В індивідуальних графіках (календарних планах) вказується, які роботи повинні виконуватися кожним працівником і термін їх виконання.