Предмет бухгалтерського обліку

Інші операції слід відображати так само одночасно на синтетичних та аналітичних рахунках.

Після підрахунку оборотів і виявлення кінцевого сальдо на синтетичних та аналітичних рахунках підтверджується висновок про прямий зв'язок між синтетичними та аналітичними рахунками. Дійсно, початкове сальдо синтетичного рахунку «Розрахунки з підзвітними особами» (10 000 руб.) Дорівнює сумі початкових залишків всіх аналітичних рахунків, відкритих в його доповнення (3000 + 2500 + 4500). Дебетовий оборот синтетичного рахунку (5500 руб.) Дорівнює сумі дебетових оборотів всіх аналітичних рахунків (2000 + 0 + 3500), а кредитовий оборот (7500 руб.) - Сумі всіх кредитових оборотів (3000 + 4500).

Кожна господарська операція, записана за дебетом або кредитом синтетичного рахунку, відбивається в тій же сумі відповідно по дебету або кредиту декількох аналітичних рахунків, відкритих на додаток свого синтетичного рахунку.

Не всі синтетичні рахунки вимагають ведення аналітичного обліку. Рахунки, що не потребують такого ведення, називаються простими (рахунку «Каса», «Розрахунковий рахунок» та ін.) Рахунки, які вимагають ведення аналітичного обліку, називаються складними (рахунки «Розрахунки з підзвітними особами», «Основні засоби» та ін.)

Деякі складні синтетичні рахунки безпосередньо пов'язані з аналітичними рахунками, без будь-яких проміжних груп. Наприклад, на додаток синтетичного рахунку «Розрахунки з підзвітними особами» відкриваються аналітичні рахунки на кожну підзвітну особу. Так само йде справа і з рахунком «Розрахунки з оплати праці» та ін

Однак така проста побудова аналітичного обліку не завжди забезпечує одержання необхідних показників. Деякі синтетичні рахунки складаються з декількох груп аналітичних рахунків. Перші (після синтетичного рахунку) групи рахунків аналітичного обліку називаються субрахунками. Субрахунок є проміжним обліковим ланкою між синтетичними та аналітичними рахунками. Кожен з них об'єднує декілька аналітичних рахунків, але самі вони, в свою чергу, об'єднуються одним синтетичним рахунком. Іноді субрахунка називають рахунками другого порядку, в той час як синтетичні рахунки називаються рахунками першого порядку. Зв'язок між синтетичним рахунком, його субрахунками і аналітичними рахунками можна простежити на прикладі рахунку 10 «Матеріали». На додаток до цього синтетичному рахунку відкривають такі субрахунки: Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі.

Матеріали, передані в переробку на сторону.

Інвентар та господарські речі та ін

У свою чергу, на додаток кожного субрахунка відкриваються аналітичні рахунки на кожен конкретний вид матеріалів (борошно, цукровий пісок, шпагат, марля і т.п.).

Кількість груп рахунків аналітичного обліку може бути більшим, ніж це показано по рахунку 10 «Матеріали». Наприклад, якщо в організації буде кілька матеріальних складів, то треба спочатку відкрити аналітичні рахунки для кожного складу, потім по видах матеріальних цінностей. Кількість груп рахунків аналітичного обліку залежить в основному від складності господарської діяльності організації, від цілей і завдань обліку.

Оборотні відомості служать головним чином для узагальнення, перевірки правильності записів на рахунках бухгалтерського обліку та складання нового балансу. Їх складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Форма і порядок запису в оборотній відомості за синтетичними рахунками представлені та табл. 3.

В оборотній відомості за синтетичними рахунками має бути по підсумку три рівності: перша - залишків на початок звітного періоду за дебетом та кредитом; друга - оборотів по дебету і кредиту; третє - залишків на кінець звітного періоду за дебетом і кредитом.

Перше рівність обумовлено тим, що підсумок синтетичних рахунків за дебетом показує суму всіх коштів підприємства на початок звітного періоду, а підсумок за кредитом - суму джерел цих коштів, тобто вони відображають баланс підприємства на початок звітного періоду.

Друге рівність обумовлено застосуванням способу подвійного запису операцій на рахунках, при якій кожна операція в однаковій сумі записується по дебету і кредиту різних рахунків.

Третє рівність пояснюється так само, як і перший, тільки дебетові і кредитові залишки показують баланс уже не на початок, а на кінець звітного періоду.